ВИЗНАЧНІ МІСЦЯ ТА ПАМ'ЯТКИ НАШОЇ МІСЦЕВОСТІ

Ужанський Національний Природний Парк

Мальовничий та неповторний куточок Закарпаття, який не має аналогів у всьому світі! Парк знаходиться на території Великоберезнянського району Закарпатської області та займає гігантську площу в 39159 гектарів. Заповідник славиться захоплюючими природними ландшафтами та унікальними екосистемами. А донедавна парк у складі міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати» включено до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Ужанський  національний природний парк був створений восени 1999 року на північному заході Закарпатській області. В його основу були закладені природо заповідні зони та об’єкти, що були відомі ще на початку ХХ сторіччя. Сьогодні на території парку знаходиться понад 860 вищих судинних рослин, серед  яких 43 види занесені до Червоної книги України та 2 види включені до Міжнародного Червоного списку. Більше 300 лишайників, близько 150 мохоподібних та стільки ж видів водоростей – все це та багато іншого гармонійно зростає в Ужанському НПП.

Територію парку вкриває щонайменше 3 000 гектарів чарівних пралісів з величними буками, ялинами та яворами. Ці неймовірні ліси стали природною домівкою для більш ніж 230 видів тварин, з яких 30 занесено до Червоної книги України та 12 видів — до Міжнародного Червоного списку. А з 2007 року сама лісова екосистема Ужанського НПП включена до Списку всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Сьогодні Ужанський національний природний парк отримав світове визнання та має потужний туристичний потенціал. Впродовж усього року на його території бурхливо розвивається зелений туризм та успішно організовуються екологічні маршрути, яких лише зараз налічується близько 20. Побачити на власні очі вражаючі краєвиди і  вируюче тваринне та рослинне життя сюди з’їжджаються туристи з усього світу!

Ужоцький перевал

Ужоцький перевал є один з найкрасивіших перевалів в Україні, з нього відриваються чудові краєвиди на Українські Карпати та Польські Бещади. Підйом з Закарпатської сторони є один з найстрімкіший підйомів в Україні, а його висота сягає 889 м. В різні часи Ужоцький перевал був місцем зустрічі кордонів між Польщею та Чехословаччиною, Польщею та Австро-Угорською імперією, СРСР та Австро-Угорщиною. Наразі тут проходить адміністративний поділ між Львівською та Закарпатською областями, а зовсім поряд розташувався державний кордон із Польщею.

Історія цього мальовничого та тихого місця сповнена драматизму. Під час Першої та Другої світових війн тут точилися запеклі бої. Про це нагадують чисельні пам’ятки та меморіали, військове кладовище, а також уцілілі оборонні споруди лінії Арпада.

Мінеральні джерела в селі Ужок!

Мінеральні джерела в селі Ужок відомі ще з 17 сторіччя. За часів Австро-Угорщини на околиці села був побудований розкішний бальнеологічний курорт з 5 віллами, 2 санаторіями та 30 купальнями. Чутка про унікальну цілющу воду понеслась по всій Європі, і до курорту приїздили навіть хворі з Англії. Мінералкою лікували анемію, артрит, астму, нервові розлади, гінекологічні захворювання та багато інших хвороб. В честь життєдайної сили води навіть спорудили скульптуру Геракла та назвали ім’ям могутнього античного героя одне з джерел.

В 1915 році популярна оздоровниця була зруйнована, за деякими версіями внаслідок пожежі. Проте унікальні джерела існують і сьогодні. Наразі в селі Ужок збереглося 13 мінеральних джерел, і в жодному з них смак води не повторюється!  За хімічним складом ужоцька вода – вуглекисла гідрокарбонатно-кальцієво-натрієва. Мінералка багата на магній, залізо, барій та вуглекислий газ. Вчені продовжують вивчати унікальний склад та цілющі властивості  ужоцької мінералки, а поласувати нею, як і 300 років тому, приїздять туристи з усієї Європи.

Залізнична дорога, що проходить через Ужоцький перевал.

Ця унікальна залізнична дорога була споруджена майстрами із Австро-Угорщини у 1905 році. Творчу групу очолювали австрійські інженери, які були запрошені до проекту після успішного завершення будівництва надскладної залізниці для підйому на Італійські Альпи. Під час Другої світової війни залізниця була важливим стратегічним об’єктом, через це регулярно зазнавала точкових руйнувань. В кінці 80-тих років, частину залізничної колії  було перенесено на іншу ділянку. Зараз є покинутий тунель, який можна детально оглянути та прогулятись по його околицях.

Наразі залізниця через Ужоцький перевал – це довга 19-ти кілометрова серпантинна дорога, з численними крутими підйомами, глибокими тунелями, терасами та вражаючими віадуками. Магістраль проходить за маршрутом Ужгород-Самбір-Львів, і кожен, хто прагне отримати незабутні емоціі, має обов’язково проїхатися цим фантастичним гірським серпантином!

Місце падіння найбільшого метеориту в Європі (урочище Чорні Млаки)

 У далекому 1866 році у погожий червневий день поблизу села Княгиня відбулось дещо надзвичайне. На висоті 40 км вибухнув справжній метеорит, пролетівши майже над усією Словаччиною та подолавши відстань щонайменше в 200 км! Селянину Василю Кривянику пощастило – прийшовши на сінокіс, він знайшов у 2-х метровій ямі габаритний уламок. Згодом унікальна знахідка була викуплена за пару волів місцевим лісничим, який, в свою чергу, перепродав метеоритний уламок Імператорському музею у Відні!

З того часу було зібрано понад тисячу уламків, кожен з яких віднайшов свою домівку у різних музеях Європи. Найбільшу частину метеориту вагою понад 250 кг було знайдено на схилі гори Стінка в урочищі Чорні Млаки. Зараз гігантський уламок зберігається у Віденському природничо-історичному музеї, а на місці знахідки споруджена пам’ятна стела та проходить захоплюючий туристичний маршрут.

Церква святого Михайла  1745 р (с. Ужок)

Одна з найкрасивіших споруд бойківської архітектури, що отримала статус всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ужоцька церква, якій вже більше 270 років, побудована з тесаного дерева на самісінькому схилі у центрі природного „амфітеатру”. Лаконічні архітектурні форми, особлива акустика та досконала побудова храму створюють надзвичайну  атмосферу!

Неймовірне візуальне враження зростає з новою силою при вході до храму. Місцеві майстри застосували усі свої знання та хитрощі, аби створити ефект архітектурного чуда. Компактна та акуратна зовні, церква вражає стрімкою висотою та безкраїм простором всередині. По сьогоднішній день Церква святого Міхаїла залишається своєрідною  візитівкою Закарпаття та улюбленою натурницею художників, а її світлини вже понад 100 років прикрашають безліч туристичних, сувенірних та історичних видань

Миколаївська церква в с. Гусний 1655 р.

Одна із взірцевих дерев’яних церков бойківського стилю, яка сьогодні являється пам’яткою архітектури національного значення. Також святиня відома своїм видатним служителем Золтаном Шолтесом, який пізніше став художником зі світовим ім’ям.

Церкві виповнилося більше 360 років, про що свідчить різьблення на зрубі храму з датою спорудження (1655 р). За цей час святиня пережила безліч бурхливих історичних подій та зазнала немало реставрацій. Проте вдалося зберегти граційну лаконічність форм та особливий затишок, притаманний бойківським церквам. Кардинальних змін, у порівнянні з первинним виглядом, зазнало покриття церкви, що змінилося в 1990-х роках з оригінального гонту на цупке бляшане покриття

Церква Св. Іоанна Предтечі 1679 р. с. Сухий

Особлива святиня бойківської школи, побудована у далекому 1679 році у селі Сухий. Церква споруджена по всім канонам бойківської архітектури, проте суттєво відрізняється від усіх інших церков цього стилю.

У храмі збережений характерний затишок та неповторний аскетизм форм та оздоблення. На відміну від церков у селах Ужок та Гусний, у Суховському храмі вежа над бабинцем порушує традиційні пропорції. Вона істотно вища центральної вежі, завдяки чому була трансформована в дзвіницю. Драматичного розвитку зазнала одна з останніх реконструкцій храму, після якої усі вежі довелося оздобити бляшаним покриттям.

Стричавський арковий міст.

Унікальний старовинний міст, якому виповнилося більше 500 років! Міст споруджений у римському стилі та сьогодні залишається єдиним діючим римським акведуком в Україні. При будівництві споруди не застосовано ні граму цементу чи іншого цупкого розчину, виключно піщаний камінь.

Секрет Стричавського мосту – у особливій технології будівництва римської школи. За стійкість споруди відповідав центральний камінь, а всі інші з ювелірною точністю підбиралися один до одного чи обтесувалися до необхідної форми. Сьогодні міст по праву вважається взірцем інженерного мистецтва, і важко повірити, що, проіснувавши пів тисячоліття, він досі виконує свою функцію!

Оборонна лінія Арпада

Лінія оборонних споруд у Східних Карпатах, що будувалися німецькими та угорськими військами під час Другої світової війни. Основною метою створення цієї лінії були бої проти наступаючих радянських військ. Під час Східно-Карпатської військової операції оборону на лінії тримала група солдатів на чолі з генералом Хейнріці 1-ї танкової армії Німеччини та 13-ї піхотної дивізії 1-ї армії Угорщини. Їм протистояли війська Першого та Четвертого Українських фронтів і довгі роки війни тут велися запеклі бої.

Лінія Арпада простяглася від перевалу Дукля до Яблуницького перевалу та сягає майже 600 км в довжину. Лінія складається з багатьох окремих оборонних об’єктів. Лише в межах Четвертого Українського фронту було зведено близько сотні опорних пунктів, 439 відкритих вогневих рубежів, 759 ДОТіВ та 394 ДЗОТи. Було вирито незчисленну кількість траншей та стрілецьких окопів загальною протяжністю понад 400 км, а також зведено близько 135 км протитанкових загорож.

На сьогодні лінія Арпада є наглядним взірцем ефективного оборонного комплексу, спорудженого в термінові строки та з мінімальними ресурсами. На Березнянщині лінія Арпада проходила в декількох пунктах, і наразі побачити залишки оборонних та фортифікаційних споруд можна в таких місцях:

  • Ужоцький перевал, відомий наявністю потужного оборонного вузла з безліччю окопів, укріплених 30 та 60 ДЗОТами.(не всі збереглись до наших часів)
  • Село Жорнава, в якому збереглися залишки воєнного бункеру.
  • Село Сіль із різноманітними протитанковими загорожами.